ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ДО ОХОРОНИ СПАДКОВОГО МАЙНА

Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є нотаріальною дією, що спрямована на захист і охорону прав спадкоємців, відказоодержувачів тощо. Метою вчинення даної нотаріальної дії є охорона прав певних осіб, для чого здійснюються відповідні заходи щодо збереження майна. Іншими словами, збереження схоронності спадкового майна само по собі не є ціллю, а виступає обов’язково необхідною умовою для належної реалізації прав спадкоємців, відказоодержувачів тощо у майбутньому.

У методичних рекомендаціях щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України 29.01.2009 року, вірно відзначено, що вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є однією із найважливіших нотаріальних дій, що гарантує захист майнових прав громадян.

Заходи до охорони спадкового майна можуть вчинятися виключно відносно майна, яке входить до складу спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1283 Цивільного кодексу України охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Таким чином, вчинення даної нотаріальної дії покликане забезпечити збереження схоронності спадкового майна до моменту прийняття спадщини спадкоємцями. Відповідно до ч. 3 зазначеної вище статті охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. З цього випливає, що охорона спадкового майна припиняється або з моменту прийняття спадщини всіма спадкоємцями, або з моменту закінчення строку для прийняття спадщини. Це пов’язується з тим, що право спадкоємця на спадкове майно виникає у випадку прийняття спадщини.

Припинення охорони спадкового майна тягне за собою припинення повноважень охоронця майна або іншої особи, якій майно було передане на зберігання, в тому числі припинення договору управління спадковим майном, а також можливість здійснення певних юридично значущих дій щодо спадкового майна (наприклад, видача свідоцтва про право на спадщину тощо).

До цього моменту важливим постає питання збереження цілісності майна, яке буде успадковуватись. Це досягається шляхом здійснення опису наявного майна спадкодавця, опечатування приміщення, де знаходиться спадкове майно тощо.

Опис спадкового майна проводиться за участю заінтересованих осіб (за бажанням) і не менше ніж двох свідків. Присутність виконавця заповіту при здійсненні опису спадкового майна є обов’язковою. Таким чином, обов’язково необхідною при проведенні опису майна є особиста присутність нотаріуса (або посадової особи органу місцевого самоврядування), виконавця заповіту (в разі наявності) та двох свідків. Присутність всіх інших заінтересованих осіб допускається за їх бажанням.

В окремих випадках, під час складання опису дозволяється присутність також інших осіб, які не є заінтересованими особами. Так, згідно з підпунктом 3.4. п. 3 глави 9 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у разі незгоди з оцінкою спадкоємці вправі запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюється спадкоємцями.

Опис спадкового майна здійснюється шляхом складення акту опису. Відповідно до п. 2 ч. I Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України 29.01.2009 року, після одержання заяви та вжиття всіх необхідних попередніх заходів нотаріус зобов’язаний прибути за місцезнаходженням майна для складання акта опису спадкового майна. Форма акту наводиться в додатку №4 до вказаних рекомендацій. Згідно з підпунктом 3.3. п. 3 глави 9 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в акті опису мають бути зазначені:

-        дата та час складання акта опису, а також прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який проводить опис;

-        найменування державної нотаріальної контори або нотаріального округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус;

-        дата одержання заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (повідомлення про орієнтовний склад спадкового майна) або доручення нотаріуса, яким заведено спадкову справу, про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;

-        прізвище, ім’я, по батькові, адреса, а в необхідних випадках - місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі;

-        прізвище, ім’я, по батькові спадкодавця, дата його смерті, місце відкриття спадщини та місцезнаходження спадкового майна;

-        відомості про спадкоємців;

-        відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття нотаріуса і ким, стан пломб та печаток, якщо приміщення опечатано;

-        опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу.

Важливо, що опис спадкового майна передбачає занесення до акта опису відомостей про абсолютно все наявне в місці вчинення нотаріальної дії майно.

Заяви сусідів та інших осіб про належність їм окремих речей заносяться до акта опису, а заінтересованим особам роз’яснюється порядок звернення до суду з позовом про виключення цього майна з акта опису.

Таким чином, під час проведення опису не допускається вилучення певного майна будь-якими особами. До акта опису заноситься все майно, а вилучення будь-яких об’єктів з акта здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Відповідно до підпункту 3.8. п. 3 глави 9 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України якщо проведення опису переривається або продовжується кілька днів, приміщення кожний раз опечатується нотаріусом. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису і його відновлення, а також про стан пломб і печаток при наступному розпечатуванні приміщення. У кінці акта опису зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.

Акт опису складається не менше ніж у трьох примірниках. Усі примірники підписуються нотаріусом, заінтересованими особами, свідками та охоронцем, якому передано на зберігання спадкове майно. Один примірник акта опису видається охоронцю спадкового майна.

Важливим етапом вчинення даної нотаріальної дії є призначення охоронця спадкового майна. Згідно з підпунктом 4.1. п. 4 глави 9 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України охоронцем спадкового майна може бути призначено осіб з числа спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місцеперебування яких невідоме, або інших осіб, визначених спадкоємцями.

Варто зауважити, що в окремих випадках закон зобов’язує призначити охоронцем спадкового майна конкретну особу. Так, згідно з положеннями ст. 1284 Цивільного кодексу України, якщо спадкування здійснюється не лише за заповітом, а й за законом, виконавець заповіту, якого призначив спадкодавець, вживає заходів щодо охорони всієї спадщини. Спадкоємці за законом мають право призначити іншу особу, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, що спадкується за законом. Таким чином, спадкоємці за законом мають право виразити волю щодо призначення охоронця лише того майна, що спадкується за законом. Охорона майна, заповіданого спадкодавцем за заповітом, може здійснюватися тільки виконавцем заповіту, якого призначив заповідач.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 60 Закону України «Про нотаріат», охорона спадкового майна здійснюється нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування:

-        за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян;

-        на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;

-        за власною ініціативою.

У методичних рекомендаціях щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя вказується, що вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється поетапно:

-        прийняття заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;

-        здійснення підготовчих дій (витребування та отримання всіх необхідних документів, вирішення питання щодо залучення свідків, необхідності залучення експерта чи оцінювача тощо);

-        опис спадкового майна;

-        охорона та зберігання описаного спадкового майна.

Згідно з підпунктом 2.2. п. 2 глави 9 розділу II зазначеного вище Порядку перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме:

-        визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження;

-        перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкова справа не заведена, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також і в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі;

-        з’ясовує, чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна. Якщо такі заходи були вжиті - то ким, коли і як (чи було приміщення опечатано, де знаходяться ключі від цього приміщення тощо);

-        повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі;

-        про проведення опису майна спадкодавця нотаріус повідомляє житлово-експлуатаційні органи, а в разі необхідності - органи внутрішніх справ та інших заінтересованих осіб (кредитора);

-        якщо є підстави вважати, що спадщина може бути визнана відумерлою, нотаріус повинен повідомити відповідний орган місцевого самоврядування;

-        вживає заходів для залучення до участі в проведенні опису майна свідків (не менше двох). Свідками можуть бути будь-які незаінтересовані особи з повною цивільною дієздатністю.

Слід зазначити, що нотаріус має право витребувати необхідні для вчинення нотаріальної дії документи і відомості (ст. 46 Закону України «Про нотаріат»). Зокрема, факт смерті спадкодавця може підтверджуватися витягом з реєстру органів реєстрації актів цивільного стану, останнє місце проживання спадкодавця – за довідкою з житлово-експлуатаційної контори тощо. Зазначені документи можуть бути витребувані нотаріусом на підставі відповідних запитів.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про нотаріат» заходи до охорони спадкового майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Поряд із цим, якщо спадкове майно знаходиться за межами нотаріального округу, такі заходи вживаються нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцезнаходження майна. Таким чином, законом встановлюються деякі обмеження щодо місця вчинення даної нотаріальної дії.

Важливо, що особливості вчинення даної нотаріальної дії (такі як необхідність здійснення опису спадкового майна) зумовлюють те, що вона вчиняється виключно поза приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса, а саме – за місцезнаходженням відповідного майна.