Нотариус Киев круглосуточно, нотариус без выходных, нотариус Оболонь. Все виды нотариальных услуг по самым низким ценам - нотариус Киев Коротюк Оксана Викторовна. Гарантия высокого качества предоставляемых нотариальных услуг
Погода в Україні
Графік роботи: Пн-Сб: з 9-00 до 18-00, в інший час - за домовленістю

Eлектронна пошта нотаріуса: notarius@korotyuk.com                     Завітайте до нас на:

ВИКОНАННЯ НОТАРІУСОМ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРАТОРА РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

З набранням чинності Законом України від 04.07.2012 року №5037-VI Закон України «Про нотаріат» було доповнено статтею 461, що стосується здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, з 01.01.2013 року нотаріуси України отримали повноваження щодо проведення реєстрації права власності, користування нерухомим майном, усіх інших речових прав і їх обтяжень безпосередньо під час вчинення нотаріальної дії.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Важливо звернути увагу, що повноваження нотаріуса у сфері державної реєстрації прав є душе широкими. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 9 вищезазначеного Закону державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об’єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

81) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов’язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

При цьому, нотаріуси здійснюють усі повноваження державного реєстратора, крім ведення реєстраційних справ та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Таким чином, нотаріус у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій щодо нерухомого майна має право здійснювати державну реєстрацію будь-якого речового права та будь-якого обтяження відносно цього нерухомого майна, без обмежень.

Важливо наголосити на тому, що повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов’язуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. При цьому, кількість і вид реєстраційних дій безпосередньо залежить від багатьох обставин і умов, в тому числі від того, яка саме нотаріальна дія вчиняється; чи відкрито на об’єкт нерухомого майна розділ до моменту вчинення нотаріальної дії; який об’єкт нерухомого майна є предметом вчинюваної нотаріальної дії і т. д. Водночас, проаналізувавши основні положення чинного законодавства, можна зробити деякі узагальнення щодо порядку та послідовності здійснення нотаріусом державної реєстрації прав та обтяжень нерухомого майна, а саме:

1. ЗДІЙСНЕННЯ ПОШУКІВ У ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО І ФОРМУВАННЯ ВИТЯГІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ ПОШУКУ У ПОРЯДКУ ДОСТУПУ НОТАРІУСІВ.

Пошуки здійснюються за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи (власника нерухомого майна), а також за адресою об’єкта нерухомого майна, що є предметом вчинюваної нотаріальної дії. За результатами пошуків нотаріус робить висновок про можливість або неможливість вчинення нотаріальної дії.

2. ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЇ.

3. РЕЄСТРАЦІЯ ЗАЯВИ У БАЗІ ДАНИХ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ЗАЯВ І ЗАПИТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО.

Усі без виключення реєстраційні дії у Державному реєстрі прав здійснюються реєстратором на підставі заяви, поданої йому правоволодільцем чи його уповноваженим представником (власником майна, його набувачем, обтяжувачем тощо). Нотаріус вносить до реєстру відомості щодо особи, яка подала заяву, об’єкта нерухомого майна, документів, поданих йому для проведення реєстрації тощо.

Згідно з п. 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Під час реєстрації заяв кожній заяві присвоюється реєстраційний номер, фіксується дата і час її реєстрації. Реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяв є ідентифікатором відповідної заяви.

4. ФОРМУВАННЯ І ВИДАЧА КАРТКИ ПРИЙОМУ ЗАЯВИ.

Картка прийому заяви є документом, що підтверджує факт реєстрації заяви у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У ній зазначаються відомості щодо дати та часу реєстрації заяви, її реєстраційного номеру, вказується інформація про заявника, а також перелік документів, що були отримані нотаріусом разом із заявою.

Картка прийому заяви виготовляється нотаріусом у двох примірниках, один з яких нотаріус долучає до документів, поданих заявником, а другий – видає заявнику. Після завершення виконання усіх реєстраційних дій і повернення нотаріусом усіх документів заявнику, останній повертає нотаріусу свій примірник картки прийому заяви з власним підписом та проставленням дати і часу, що підтверджує повернення йому усіх документів, поданих для реєстрації. При цьому, нотаріус не повертає заяву про державну реєстрацію, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

5. ЗДІЙСНЕННЯ ПОШУКУ ЗАЯВ ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ ПРАВ ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ У БАЗІ ДАНИХ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ЗАЯВ І ЗАПИТІВ

У нотаріуса є можливість здійснити розширений пошук заяв і побачити усі заяви, що розглядалися будь-якими державними реєстраторами на конкретний об’єкт нерухомого майна, а також виявити стан розгляду кожної із знайдених заяв. Враховуючи той факт, що заяви відносно одного й того самого об’єкта нерухомості розглядаються виключно в порядку черговості, то у разі виявлення нотаріусом інших зареєстрованих заяв, розгляд яких ще не закінчено, нотаріус може розглядати подану йому заяву тільки після закінчення розгляду іншими реєстраторами попередньо зареєстрованих заяв щодо цього об’єкта (п. 11 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Нотаріус зобов’язаний зупинити державну реєстрацію прав у разі набрання законної сили рішенням суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією таких прав. Відомості про факт прийняття такого рішення суду також можна побачити за результатом пошуку заяв.

Крім того, нотаріус зобов’язаний здійснити пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв і запитів, за результатами якого виявляються тільки зареєстровані заяви. Пошук здійснюється за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна або адресою такого об’єкта, або за кадастровим номером земельної ділянки. Результати пошуку роздруковуються і долучаються нотаріусом до справи.

6. ПОШУК ВІДОМОСТЕЙ У ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Пошук відомостей здійснюється за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи (власника нерухомого майна), а також за адресою об’єкта нерухомого майна, що є предметом вчинюваної нотаріальної дії. Після виконання пошуку нотаріус формує відомості за результатом пошуку інформації.

Цей вид пошуку є більш розширеним порівняно з пошуком у порядку доступу нотаріусів. Він надає нотаріусу можливість отримати інформацію щодо наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень, а також відомості з реєстрів, що функціонували до 01.01.2013 року, а саме: Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

7. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ

Усі реєстраційні дії у Державному реєстрі прав здійснюються на підставі рішення державного реєстратора.

За результатом розгляду поданих відомостей і документів державний реєстратор або нотаріус може прийняти одне з таких рішень:

-       рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію (у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав;

-        рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію (у разі усунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви);

-       рішення про залишення заяви про державну реєстрацію без розгляду у зв’язку з її відкликанням (у випадку відкликання заяви заявником);

-       рішення про відмову в задоволенні заяви про відкликання заяви про державну реєстрацію (у разі, якщо звернулася неналежна особа; рішення про державну реєстрацію або рішення про відмову в державній реєстрації; заяву про державну реєстрацію з відповідним реєстраційним номером заявник не подавав);

-       рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу (якщо на момент прийняття рішення розділ щодо об’єкта нерухомого майна не відкрито);

-       рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без відкриття розділу (якщо на момент прийняття рішення розділ щодо об’єкта нерухомого майна вже відкрито);

-       рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (за наявності підстав, визначених у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»);

-       рішення про закриття розділу (у разі знищення об’єкта нерухомого майна, поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділу частки з об’єкта нерухомого майна) та інші рішення.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про закриття розділу Державного реєстру прав та про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна виготовляються в одному примірнику (пункти 17, 37, 83 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень). Всі інші види рішень оформляються у двох примірниках (п. 3 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

8. ЗДІЙСНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВОГО ПРАВА АБО ОБТЯЖЕННЯ НА ОБ’ЄКТ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Нотаріус вносить відомості до реєстру безпосередньо із заяви, а також доданих до заяви документів. Внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відбувається на підставі прийнятого рішення державного реєстратора. Усі реєстраційні дії, що здійснюються нотаріусом, повинні відповідати типу прийнятого рішення. Наприклад, якщо нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без відкриття розділу, то відкриття розділу на його підставі не допускається.

Важливо відокремлювати такі реєстраційні дії як реєстрація речових прав та їх обтяжень. Наприклад, для проведення реєстрації права власності, заборони відчуження та іпотеки об’єкта нерухомого майна реєстратор повинен зареєструвати три заяви про державну реєстрацію та відповідно прийняти три окремих рішення. Також окремо приймаються рішення відносно реєстрації кожного речового права (права власності, сервітуту, права оренди цього ж нерухомого майна тощо).

При цьому, кожна реєстраційна дія у Державному реєстрі прав технічно пов’язана з реєстраційними номерами заяви і рішення, зареєстрованих для її здійснення.

9. ВИГОТОВЛЕННЯ І ВИДАЧА ВИТЯГУ У ПРОЦЕДУРІ РЕЄСТРАЦІЇ

Після здійснення реєстраційних дій обов’язковим є виготовлення витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п. 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень після внесення записів до Державного реєстру прав державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав та оформляє його у двох примірниках, один з яких державний реєстратор долучає до реєстраційної справи. У разі проведення державної реєстрації іпотеки, обтяжень речових прав на нерухоме майно державний реєстратор оформляє витяг з Державного реєстру прав у трьох примірниках.

10. ЗАДОВОЛЕННЯ ЗАЯВИ

Останньою реєстраційною дією у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є задоволення заяви. Реєстрація задоволення заяви здійснюється нотаріусом після завершення виконання усіх необхідних процедур і видача заінтересованій особі витягу про реєстрацію відповідного речового права чи обтяження.

Крім того, технічні можливості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дозволяють також переносити до нього записи про накладені заборони та іпотеки з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна і Державного реєстру іпотек. У цьому випадку, після перенесення записи у старих реєстрах погашаються і залишаються активними тільки у Державному реєстрі прав.

Особливою складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є спеціальний розділ. Згідно з ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у спеціальному розділі Державного реєстру прав проводиться реєстрація:

- обтяжень нерухомого майна, на яке не відкрито розділ і не зареєстровано право власності;

- іпотеки об’єкта незавершеного будівництва.

При державній реєстрації права власності на таке майно записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав. Крім того, до спеціального розділу вносяться відомості щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п. 84 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Важливо, що відомості, внесені до спеціального розділу, зберігаються у ньому до моменту відкриття розділу на такий об’єкт. Відповідно до п. 18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, заявленого вперше, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про речові права, обтяження таких прав, державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на такий об’єкт нерухомого майна.

Отже, якщо нотаріус при відкритті розділу та реєстрації права власності виявив наявність у спеціальному розділі записів про обтяження чи іпотеку щодо нерухомого майна, він переносить знайдені записи до розділу Державного реєстру прав, а у спеціальному розділі ці записи погашає.

При цьому, згідно з п. 18 вищевказаного Порядку орган державної реєстрації прав, нотаріус у день перенесення записів із спеціального розділу Державного реєстру прав надсилає повідомлення про перенесення записів органові державної реєстрації прав, нотаріусові, яким проведено відповідну державну реєстрацію прав у спеціальному розділі.

Таким чином, спеціальний розділ Державного реєстру прав призначений для тимчасового зберігання інформації, а саме – до моменту відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна.

Зазначимо, що виконання нотаріусом функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно завжди пов’язане із вчинюваними нотаріальними діями. З огляду на це, повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав та обтяжень безпосередньо залежить від того, яка саме нотаріальна дія вчиняється.

Враховуючи той факт, що нотаріус не має повноважень щодо ведення реєстраційних справ (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), після проведення державної реєстрації прав та обтяжень він зобов’язаний передати усі документи, що стосуються здійснених реєстраційних дій, до відповідного структурного підрозділу Державної реєстраційної служби. Згідно з п. 22 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно у день прийняття рішення про державну реєстрацію нотаріус передає органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна наступні документи:

- заяву про державну реєстрацію;

- копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів;

- документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;

- документ про сплату державного мита;

- усі інші документи, що видані, оформлені або отримані нотаріусом під час проведення державної реєстрації прав.

Вищезазначені документи долучаються державним реєстратором до реєстраційної справи на об’єкт нерухомого майна. Важливо, що реєстраційна справа на об’єкт нерухомого майна заводиться у зв’язку з відкриттям розділу на нього.

Тому у разі проведення державної реєстрації прав у спеціальному розділі нотаріус зберігає документи, що стосуються проведених ним реєстраційних дій, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна. При цьому, нотаріус не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання повідомлення про перенесення записів із спеціального розділу Державного реєстру прав передає вищезазначені документи органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна для долучення їх до реєстраційної справи (пункти 64, 69 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно).

Передача документів, які стосуються проведених реєстраційних дій нотаріуса, відбувається у встановленому законодавством порядку.

Додати коментар


Захисний код
Оновити


Коротюк Оксана Викторовна - Нотариус Киев круглосуточно, нотариус Киев без выходных