ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРІВ НАЙМУ (ОРЕНДИ)
   ЖИТЛА ДЛЯ ПРОЖИВАННЯ,
А ТАКОЖ НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЖИТЛА З ВИКУПОМ

При  посвідченні,  на  бажання  сторін,  договору  найму (оренди)  житла  для проживання (квартири,  її частини,  житлового будинку,  його частини),  належних фізичним та юридичним особам на праві  власності,  нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на  нерухоме  майно  і, для огляду, правовстановлювальний документ про  належність  наймодавцю  житла,  що  здається в найм (оренду).

Якщо наймачем є юридична  особа,  вона  може  використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб,  прізвища,  ім'я, по батькові яких повинні бути зазначені в тексті договору.

Предметом договору найму житла можуть  бути  помешкання, зокрема  квартира  або  її  частина,  житловий  будинок  або  його частина.  Не можуть  бути  самостійним  предметом  договору  найму житлового  приміщення не придатні для проживання (підвали та ін.), а також підсобні приміщення (кухня,  коридор,  комора  тощо),  які здаються в найм тільки разом з житловим приміщенням.

У тексті договору обов'язково  зазначаються  особи,  які проживатимуть разом із наймачем.

Договори найму (піднайму)  житлових  приміщень,  у  тому числі заброньованих   у   встановленому   порядку   (статті  73-75 Житлового кодексу УРСР),  посвідчуються  нотаріусом  за наявності:

письмової згоди наймодавця про здачу житла в піднайм;

письмової згоди  членів сім'ї наймача,  що проживають разом з ним,  про здачу  житлового  приміщення.  При  здаванні  в  піднайм житлового  приміщення  у квартирі,  у якій проживає два або більше наймачі,  потрібна також згода цих наймачів та членів їх сімей, за винятком випадків здачі житлового приміщення в піднайм у зв'язку з тимчасовим виїздом цієї сім'ї (стаття 91  Житлового  кодексу  УРСР).

Строк договору піднайму не може перевищувати строку  договору найму житла.

При посвідченні договору  піднайму  заброньованого  житлового
приміщення (стаття 75 Житлового кодексу УРСР) нотаріус, крім того, вимагає охоронне свідоцтво (броню).

Житло  для  проживання  здається  в  найм  (піднайм)  на визначений   строк  (у  тому  числі  на  період  збереження  цього приміщення  за  тимчасово  відсутнім  наймачем).  При  посвідченні договору  найму  (оренди)  без зазначення строку його дії нотаріус повинен роз'яснити сторонам, що такий договір вважається укладеним на п'ять років (стаття 821 Цивільного кодексу України).

Посвідчуючи договори про здачу  в  найм  квартир  у  будинках житлово-будівельних  кооперативів  чи  про  здачу  житла в піднайм (державний чи громадський житловий  фонд),  нотаріус,  крім  того, роз'яснює сторонам   зміст   статті   94  Житлового  кодексу  УРСР,  про  що  зазначається  в  тексті   договору найму (піднайму).

При  посвідченні  згаданих  договорів нотаріус роз'яснює сторонам необхідність їх реєстрації у відповідних органах,  про що робиться  відмітка  в  тексті посвідчувального напису. У разі якщо наймодавцем  у  договорі  є  фізична  особа,  яка  не  є суб'єктом підприємницької   діяльності,   нотаріус   зобов'язаний  надіслати інформацію  про  посвідчення такого договору податковому органу за основним  місцем  проживання  платника  податку  -  орендодавця за формою та в спосіб, установленими Кабінетом Міністрів України.

Договори  найму  (оренди)  житла з викупом підлягають нотаріальному   посвідченню   і   посвідчуються   нотаріусами    з урахуванням особливостей,  установлених Цивільним кодексом України,  Законом  України  "Про  запобігання впливу світової фінансової  кризи  на  розвиток  будівельної  галузі  та житлового будівництва", Порядком  оренди  житла  з   викупом, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року N 274.