ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ВІДМОВИ У ВЧИНЕННІ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЇ

Згідно з п. 8 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус зобов’язаний відмовляти у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною  Радою  України.

Відповідно до п. 31 цієї ж Інструкції нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

вчинення такої дії суперечить законодавству України;

не подано відомості (інформацію) та документи,  необхідні для вчинення нотаріальної дії;

дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом;

є сумніви  у  тому,  що  фізична  особа,  яка  звернулася  за вчиненням нотаріальної дії,  усвідомлює значення,  зміст,  правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

з проханням про вчинення нотаріальної дії  звернулась  особа, яка    в   установленому  порядку   визнана   недієздатною,   або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

правочин, що укладається   від   імені   юридичної   особи, суперечить цілям,  зазначеним  у  її  статуті  чи  положенні,  або виходить за межі її діяльності;

особа, яка звернулася з проханням про  вчинення  нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

особа, яка звернулася з проханням про  вчинення  нотаріальної дії,  не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;

в інших випадках, передбачених Законом.

Нотаріуси не  приймають  для  вчинення   нотаріальних   дій документи,  якщо  вони не відповідають вимогам закону або містять відомості,  передбачені частиною третьою статті 47 Закону України «Про нотаріат» (не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь,  гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші  незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок  пошкодження,  а  також документи, написані олівцем).

Згідно з п. 32 вищезазначеної Інструкції нотаріус  на  вимогу  особи,  якій відмовлено у вчиненні нотаріальної   дії,   зобов'язаний   викласти  причини  відмови  в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом  трьох  робочих  днів  виносить  постанову  про відмову у  вчиненні  нотаріальної дії.

У постанові про відмову вказуються:

дата винесення постанови;

прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування  та  адреса  державної   нотаріальної   контори   або найменування  нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;

прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;

про вчинення  якої  нотаріальної  дії   просила   особа,   що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);

мотиви, з яких відмовлено  у  вчиненні  нотаріальної  дії,  з посиланням на чинне законодавство;

порядок і строки оскарження відмови з посиланням на  цивільне процесуальне законодавство.

Нотаріусу  забороняється  безпідставно  відмовляти у вчиненні нотаріальної  дії.