Питання: Я дізнався, що на мене зареєстровано податкову заставу. Мені повідомили, що в такому випадку я не можу укласти жодного правочину. Які правочини я маю право вчиняти? І що означає накладення податкової застави?

Відповідь нотаріуса: Згідно з п. 1.17. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова застава – спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя  на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Тобто податкова застава накладається на активи платника податків, який не погасив податкове зобов’язання у встановлений строк. Іншими словами, в разі несплати особою податків до бюджету, на майно такої особи відповідною Державною податковою інспекцією накладається податкова застава, яка діє до повного виконання податкових зобов’язань.

 Відповідно до абзацу 4 п. 47 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» договори про відчуження майна (майнових прав) платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, посвідчуються за умови письмової згоди відповідного податкового органу.

Таким чином, Ви можете укладати договори щодо розпорядження майном (майновими правами), що перебуває у податковій заставі, тільки за наявності згоди податкової інспекції, що наклала податкову заставу. Якщо згода податкового органу відсутня, Ви можете укладати тільки ті правочини, що не передбачають розпорядження майном (майновими правами), наприклад, довіреності, а також договори, за якими Ви набуваєте майно у власність або в користування безоплатно, наприклад, договір дарування чи договір позички (якщо за договором Ви виступаєте користувачем). Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забепечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.  Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні. Отже, Ви також має право укласти договір про виділ частки в спільній частковій чи в спільній сумісній власності. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 586 Цивільного кодексу України заставодавець має право заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право  заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним. Таким чином, Ви також можете скласти заповіт щодо належного Вам майна.